Заспів (Чумак) — Ти — жаль

Ти — жаль. Навіщо жаль?
він тінню на мій мармур.
Різбяр же я. Різблю нову скрижаль,
щоб одімкнути браму.
За тою брамою, за обрисами веж
і далі — далі — далі —
там — казка заворожена живе
в разках коралів.
Тобі віддам ту вишукану казку, —
тоді ти — владарь таємниць.
Тепер же: засвіти в очах прозору ласку,
тепер же усміхнись.