В ЗЕЛЕНУ СУБОТУ.
Назриваю в гаю запашного зілля,
запашного зілля, вибуялих трав;
з ясеню та кленів нарубаю гілля;
лепехи нарвати побіжу на став;
клечанням обставлю, приберу кімнату.
— Подивіться, мамо! — Хороше ж то як!
Усміхнуться очі. По-між тим у хату
вечір завітає — стомлений козак.
Сядемо рядочком. Заведем розмову —
тиху, сумовиту — і про все, про все,
доки до віконця хусточку шовкову
ніченька-черничка з поля донесе…