Сирітська доля

Ой у полі вітер віє,
Траву нагинає,
Кобзар сидить на могилі
Да вітра питає:
«Чи не знаєш, буйнесенький,
Де сирітсьска воля,
Де фортуна, де надія,
Де сирітська доля?»
Вітер йому одвічає:
«Знаю, діду, знаю!
Бачив долю сирітськую
У темному гаю.

Бідна доля! Надавлена
Сирими купками;
А ще діте... а ще плаче
Гіркими слізами!..»