Сулї впала, К'яфа впала,
В'єть ця скрізь турецький стяг,
Тілки Деспо в чорній баштї
Не в турецьких ще руках.
І гукають Турки: „Деспо!
Зброю ти свою клади
І схиливши ся, рабою
Ти виходь до нас сюди!“
— Не була й не буде Деспо
Вам рабою — ворогам! —
Ґніт вхопила і гукнула:
— Дїти! час умерти нам! —
Пада ґніт у льох, де порох…
Льох ревнув, торохнув грім, —
І над Турками, й над Деспо
Звивсь у гору чорний дим.