Перед сходом сонця.
— Не бій ся, сину, плачу,
Се дощ струями так ллєть ся!…
У ранцї в хмарі дощу
Веселка розівєть ся!…
Тепер засни — за часок
Буде і сонце і день —
А я піду у садок,
Нарву тобі ярих вишень…
- - - - - - - - -
Хора дитина стихла, вснула,
Погас каганчик, а з комнати
Тихеньким кроком вийшла мати,
Аби дитина не почула —
А за годину й за часинку
Зарожевіло за вікном,
Приходить мати, кличе: синку!
А він, синок… спить вічним сном.