Жінки-молебниці

І. ЗІТХАННЯ ДО ЗОЛОТА
О золото, найкраща цяцька смертних!
Ні мати стільки нам приємностей
Не доставля, ні любі діти в домі,
Ані отець коханий, скільки ти
Та ті, в яких домах тебе багато,
О, на такого, як сама Кіпріда
Очима кине, то не подивуєш,
Що тисяча Еротів налетить
До неї й серце в неї запалить.