Вотъ онъ стоитъ, въ блестящемъ ореолѣ,
Въ заученной, иконописной позѣ.
Его рука протянута къ мимозѣ,
У ногъ его цитаты древнихъ схолій.
Уйдемъ въ мечту! Нашъ міръ — фатаморгана,
Но правда есть и въ призрачномъ оазѣ:
То — міръ земли на высотѣ фантазій,
То — братъ Ормуздъ, обнявшій Аримана!
1894.