Вихром під час непогоди
Кида до нас здалеки
Птах надзвичайної вроди, —
Сміливі жваві пташки.
Скільки вже їх завітало
Терпіть лихі холоди;
Хугою слід замітало,
Зносило рухом води.
Скільки здобутків ті гості
Нам на користь принесли…
Ми ж у подяку їх кості
В мерзлій землі зберегли.
Стужа далекого краю
Наших гостей не ляка;
Дома відважливу зграю
Швидко пригода спітка.
Здійметься геть хуртовина
Та й зашвирне аж сюди;
Прийме їх радо чужина,
Матиме певні плоди!