Подивиж ти ся мати,
На жовнярські кабати:
Вся кабатина
Кров і калина, —
Ти мня годна пізнати?
Ой пізнаю, пізнаю:
Но одного тя маю —
Одного сина,
Молод як калина, —
Ой там калина в гаю!
Ой та, ненько, калина
Не для мене зацвила, —
Ой цвила, цвила
Висока могила,
Твому сину дружина.
Ой дружина то, ненько!
Завтра рано, раненько
В шовкові трави
Зелені мурави,
Поклоню ся низенько.
Поклоню ся до свого
Гетьмана молодого:
Гей пане, пане,
Вінчай же ти мене
Козака молодого!
Буду, буду вінчати
Там, де звоня гармати:
Ой буду сину —
Гину, пане, гину!!
Вже не плач, моя мати.