Осел і Соловей.
Тогді-б ще красче заспівав;
Хоч він тобі й нерівня,
А все-таки хоч трохи-б переняв“.
Такої похвали́ співун не сподівався;
Як-би був знав,
То й не співав.
„Прощайте, дякую!“ він до Осла озвався.
— „Прощай!“ сказав Осел: „навідайсь ще коли,
Бувай здоров, небоже!“
Таких суддів, такої похвали
Не дай нам, Боже!