Ластівка й Шуліка

Ластівка й Шуліка.
І зло бере, а все-таки боюся:
Досадно стане хоч кому:
Тобі привіт, мені біда велика“.
А та йому:
„Я — Ластівка, а ти — Шуліка;
Я людям не чинила зла,
Де не була,
А ти подумай пане-брате,
Яке життя твоє завзяте:
Весь вік курчат і пташечок хапав,
Ні ласки ні жалю не знав“.
Давно-давно мовляють люде:
Що добренько роби, то й добре буде.