Де ти бродиш, моя доле?
Не докличусь я тебе.
Досі б можна дике поле
Пригорнути до себе.
А тебе ось не вблагаю!
І прохав я, і прошу,
І питаюсь, і шукаю,
Тільки серце я сушу.
Чи на морі ти з купцями
За крам лічиш бариші?
Чи в будинках із панами
їси ласощі й книші?
Чи на небі із віконця
Сучиш дулі харпакам?
Чи при місяці без сонця
Чешеш кучері зіркам?
Чи у полі на долині
Диким маком ти цвітеш?
Чи у лузі на калині
Ти зозулею куєш?
Ой, оглянься хоч разочок,
Моя доле, на мене!
Я сплету тобі віночок,
Пригорнуся до тебе!