Білим жалем вечір кинув тіни,
білим жалем білий шум пороші,
бо так рано одцвіталися черемхи і жечміни,
бо так рано в'яли білі рожі,
і коли червчатими стежками
листопад пішов шукати марев, —
жемчуг вітів квітне — травневих замаяв пелюстками,
жемчуг туги, жемчуг білих чарів.
Тому вечір кинув білі тіни,
білим жалем — білий шум пороші:
бо так рано одцвіталися черемхи і жечміни,
бо так рано в'яли білі рожі.