Вибір поезій (Федькович, 1920) — Буковина

Буковина.
У їх щастє розгостилось,
Мов у своїм дому,
Доля поли закасала
Та мастить хороми,
Та віконця утерає,
Кватирочку нову;
А багацтво взяло хвартух
Та доїть корови,
Та в коморах припрятує,
Та пасіку рядить.
А дітвора на улиці
Обступила діда,
Та дорогов не пускає,
В хату затягає,
Старі ноги умиває,
Медом напуває.
А він усїх на коліна —
То хресить, то плаче…
Кому бублик, кому шажок,
А кому колачик,
А кому знов образочок
З святої Сучави…
Буковино, мамко моя,
Во вік тобі слава!