ВЧАСНА СМЕРТЬ
Стовпи, й мої гарні сирени,
І ти, жалісливая урно,
Що вбогі останки хорониш
Гниючого попелу тут.
Скажіть тим, що гріб мій минають,
Чи се мої співгорожани,
Чи гості з далекого краю,
Що з гробу їх поздоровляю.
Була я щойно наречена,
І тут мене вкрила могила;
Бавкідою звав, мене тато,
Й була я над все йому мила.
А був він з високого роду.
Ще й то не забудьте сказати,
Що напис на мойому гробі,
Який прошу вас прочитати,
Подруга забав молодечих,
Що вчасно письмо полюбила,
Моя наймиліша, єдина
Ерінна для мене зложила.