ЯГОДИ
Всігда ми мовляла мати:
«Стережись молодців!» —
Чом ся молодців стерегти,
коли добрі люди?»
Приїхавєм на конику,
як сніжок, біленькім;
з коня скочив, в'язав на сук
за срібельну узду.
Дівча обняв, притис к серцю
і цілував уста;
і забула красна діва
більний терн в ноженьці.
Голубили-сьмося, миловали-сьмося,
над западом сонце.
«Їдьмо, милий, борзі домів,
сонінько нам зайде!»
Борзо скочив на коника,
як сніжок, білого,
і на руці взяв миленьку,
з нев домів поїхав.