То могила… Там вітер лиш вєть ся…

ucraniano

V.
Хрест високий марою здаєть ся
Й хуртовина серпанком лягла.
І з могили до вікон кімнати
Зимний вітер що хвилї летить.
Білим снїгом гилля все убрате,
Та що хвилї йому шелестить:
„Тиха, тиха маленька хатина!
Бач, нїкого там вже і нема.
Там не вгледиш сумної людини,
Котра з горем була все сама“…

Sigue explorando

Por su autor: Кибальчич Надія Костянтинівна · 2 piezas más en la casa
Dónde vive: La Biblioteca

← Ніч. Вода з покрівлї все збігає-ллєть ся…9 — Присьвята →

Expediente

Autor: Кибальчич Надія Костянтинівна
Título: То могила… Там вітер лиш вєть ся…
Lengua: ucraniano
Época: Modernismo
Fuente: https://uk.wikisource.org/wiki/%D0%9B%D0%9D%D0%92/31/9/%D0%A2%D0%BE_%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D0%B8%D0%BB%D0%B0%E2%80%A6_%D0%A2%D0%B0%D0%BC_%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%B5%D1%80_%D0%BB%D0%B8%D1%88_%D0%B2%D1%94%D1%82%D1%8C_%D1%81%D1%8F%E2%80%A6
Sala: La Biblioteca
Identificador: ws-uk-to-mogila-tam-viter-lish-viet-sia--kibalchich-nadiia-kostiantin-c71521
Cita recomendada: Кибальчич Надія Костянтинівна, «То могила… Там вітер лиш вєть ся…», Poetósfera, poetosfera.com/p/ws-uk-to-mogila-tam-viter-lish-viet-sia--kibalchich-nadiia-kostiantin-c71521.html

Las obras de dominio público se reproducen íntegras, con atribución y en la ortografía de su impreso. No pedimos datos personales para avisar de una errata; para otra cosa, escríbenos desde Sobre la casa.