Осїнний вихор

Осїнний вихор.
Осїнний вихор так жалїсно грає,
Заводить, стоне, шумить за вікном,
Мов окаянник скимить, завиває,
Бєть ся під вікнами чорним крилом…
Душе проклята! душе з того сьвіта!
Чую твій голос — і плач чую твій,
Про що тебе жалість пригнала з засьвіта?…
Буду молитись за твій упокій!
Глядять в темряву смутнї мої очи,
Зник окаянник, пропав за ним слих…
Запіяв півень у сумерках ночи —
Осїнний вихор ущух і притих…