Петро у Хведора кобили позичав
І, їдучи у ліс, заїхав до Одарки,
Шинкарки.
Та, грішний, після чарки
Кобилі хвіст при рипиці ввірвав
(В Петра віжок нечистий мав);
А Хведір на Петра у суд позов подав:
Суддя товстів — Петрів капшук худав.
А далі діло так рішили:
„Понеже оний Петр у Хведора взайми
Не брав безхвостої кобили.
То ми
Реченному Петрові присудили:
Кобилу ту йому держать.
А виросте їй хвіст — хазяїну віддать.“