У Йванів огород понадилась корова
Петрова.
Іван, подумавши, у хлів її загнав,
Убив і обідрав,
А шкуру — Голові подаровав.
Петро та Голові позо́в подав на Йвана Буяна.
А Голова тер лоб, подумав і рішив:
„Петрові в другий раз корови не пускати
(Коли-то буде другу мати)
Іванів двір топтати;
А за труди, що Йван корову облупив,
Петро щоб гроші заплатив“.